Межі зростання

У другій половині ХХ ст. з’явилися свідчення вичерпності глобальних природних ресурсів та обмеженості асимілюючих можливостей планетарної екосистеми. Революційною працею нового бачення стала перша доповідь Римського клубу «Межі зростання» (1972 р.) Донелли та Денніса Медоузів і Йорґена Рандерса, яка примусила замислитися над фізичними межами економічного зростання людства.

«Межі зростання. 30 років потому» — оновлене дослідження, що базується на нових даних про тенденції розвитку людської цивілізації, удосконаленій моделі й методології системної динаміки та сучасних комп’ютерних можливостях.

Оновлення історичної доповіді Римського клубу моделює можливі сценарії розвитку світової економіки в залежності від відповіді людства. Автори аналізують варіанти переходу людства до сталого розвитку — створення екологічно збалансованої і соціально-орієнтованої економіки, що забезпечить добробут для всіх.