Мій друг кит

Нравится?

Мені пощастило бути однією з перших власників нової книги видавництва Nebo Booklab Publishing «Мій друг кит», текст та ілюстрації якої належать Бенджі Девісу. Одразу зазначу, що книга стала переможцем у конкурсі дитячої книги Oscar's Book Prize у 2014 році. На перший погляд здалося, що це чергова дитяча книга-картинка, та зазирнувши всередину, я була приємно вражена. Адже і за словами, і за мальовничими ілюстраціями стоїть значний замисел. На кожному зображенні бачимо безліч деталей, що візуально доповнюють текст.
Про сюжет. Хлопчик Ной живе з татом в маленькому будиночку біля моря. Одразу стає зрозуміло, що про маму чи інших родичів, або ж сусідів чи друзів, мова не йде. Тому важко не помітити самотність хлопчика, що чекає доки тато повернеться пізно ввечері додому. Одного разу, після шторму, Ной вирішив дослідити пляж, де знайшов маленького кита. Малюк розуміє, що йому потрібна допомога, і транспортує кита додому у власну ванну. Ной турботливо поливає кита водою, (і знову нам на допомогу приходять промовисті ілюстрації), поруч ставить програвач із записами китового співу, щоб той не почувався самотньо. Адже Ноі добре знає, що таке самотність. Він не наважується одразу розповісти тату про пригоду, але кита в будинку важко тримати у таємниці. На подив малюка, татусь зовсім не розгнівався, він допоміг сину доставити кита у відкрите море. І саме цей момент - втрати друга для Ноі, його самотність, розуміння та підтримка з боку батька, їх спільна справа - зближує головних героїв.
Ілюстрації. Читаючи разом з сином, ми разом могли ставити собі додаткові запитання, завдання. Наприклад, рахували котів, що були сховані на багатьох картинках. Ілюстрації чітко показують наскільки мало спілкуються батько з сином на початку, і як еволюціонують їх стосунки протягом книги; показують, як дбайливо хлопчик Ной турбується про нового друга, що втрапив у халепу; всі зображення створюють особливу атмосферу, можна відчути і тепло піску, і прохолоду океану, і крики чайок.
Думаю, варто виокремити кілька тем, що піднімає Бенджі Девіс. Перша з них - порозуміння поколінь, яка відкривається через стосунки тата з сином, прагнення хлопчика мати друга, його пошуки. Друга – втрата близької людини, адже відомо, що, за невизначених для читача умов, мами ця родина не має, тому через подолання відчуття втрати проходять і батько, й син, після чого їх поглинають власні почуття, і вони обертаються навколо власних проблем. Та нова втрата Ноі змушує їх об’єднатися, що дарує надію на повернення не тільки друга кита, а й теплих стосунків між батьком і сином. Третя – самостійність, відповідальність, вміння приймати рішення дітьми. Адже Ноі взяв на себе величезну відповідальність за створіння, що не змогло б самостійно вижити. Цим перелік закінчувати не обов’язково, бо кожен може віднайти у мереживі тексту відлуння особистих питань чи проблем. Тому рекомендую книгу «Мій друг кит» Бенджі Девіса для прочитання, і дорослий, і малий знайде чим себе забавити разом з нею. Особлива подяка видавництву Nebo Booklab Publishing за якісний друк і гарний переклад. Чекаємо з нетерпінням другу книгу, продовження, коли кит повернеться до Ноі.