Теплі історії мрійника

Ця Мрійникова книга нагадує старий альбом із зовсім трохи пожовклими сторінками, у якій хтось турбутливий вклеїв світлини із своєї дитячої пам'яті. Коли гортаєш ці сторінки, стає так тепло, так затишно, так спокійно. І постійно впізнаєш, і дивуєшся.

Я також тут була, теж просила мандаринок до книжки про Різдво. Теж любила діда аж до памороків в голові. І теж підсьорбувала какао перед сном, визираючи у вікно, в якому небо з фіолетово-рожевого перетворювалося на темно-синє із золотистимим цятками, і де також літали крилаті зграї птахів, Дорогий, Святику, дякую за твоє світло.