Чому я не втомлююся жити

Ярослав Мельник – український філософ, письменник, критик. За плечима літератора Львівський філологічний університет і аспірантура в інституті імені М. Горького. З 1989 року він є членом письменницької спілки України. На рахунку літератора більше десятка опублікованих творів. Ярослав пише свої рукописи українською та литовською мовами. Живе письменник, як він висловлюється, «між Францією та Литвою». За межами України книги Мельника більш відомі, ніж на батьківщині. Його твори номінувалися на престижні європейські премії, а в Латвії йому навіть вдалося отримати нагороду «Книга року».

У творі 'Чому я не втомлююся жити' автор вирішив торкнутися дуже глибокі теми. Що таке добро і зло? Адже що одним несе благо, іншим може принести біди. Хто такий Бог? Чи можна жити вічно, марнотратно використовуючи свою молодість? Літератор відкриває читачеві дивовижний світ майбутнього, де практично не залишилося нічого нездійсненного. Представлений твір буквально пророкує страшну долю прийдешніх поколінь людства. Але для героїв прози – це звичайні підвалини.

У світі майбутнього, в який пропонує поринути читачеві Ярослав Мельник, все йде простіше, ніж в нашому часі. Старість і невиліковні хвороби залишилися в минулому. Тепер все йде гранично просто. Можна перенести свій розум в молоде тіло, завчасно вирощене в інкубаторі. Матері та батьки, що виглядають молодше своїх дітей, стали звичним явищем. Людина нарешті звільнилася головного обмеження – часу. Він більше не обмежений. Невже в майбутньому люди стали рівнею безсмертним богам? Але що, якщо весь цей світ – лише ілюзія? Раптом його насправді не існує зовсім? Поглянувши в чисте небо, що бачиш ти? Красу живої природи або майстерно зроблену голограму?

Чи має право людина на таке існування? Адже недарма життя настільки коротке. Чи не розгубили люди в гонитві за безсмертям самого головного – уміння по справжньому дбайливо ставитися до безцінного дару Творця – людського життя? Що, якщо з штучними тілами люди отримали штучні емоції та почуття? Немає більшого дива, ніж народження, а материнські почуття зникли… Раптом справжня любов нам більше недоступна, а те, що ми відчуваємо – це лише комп'ютерний алгоритм, що приводить у дію ланцюг хімічних реакцій в клонованому тілі людини? Чи варте безсмертя цього?

Читання книги «Чому я не втомлююся жити» дозволить поглянути на наш життєвий устрій під іншим ракурсом. Читачеві дається можливість заглянути в невідомі досі області буття. Кілька сторінок із книги буття, написані автором від імені Творця, навівають глибокі роздуми. Чи так вже значимо все те, що відбувається навколо? Чи не живемо і ми в штучному світі, в якому нам дана лише ілюзія свободи і уявна можливість самому вершити долю? Раптом і за нас все вже вирішено наперед, і нічого не можна змінити?

Проза Ярослава Мельника 'Чому я не втомлююся жити' змушує читача переосмислити свій спосіб життя, і навчитися цінувати те, що ми, люди, вже давно приймаємо як даність. Прочитання цього літературного твору залишає по собі яскраве враження, і, можливо, трохи розширює межі сприйняття навколишнього світу людиною. Погляд на світ майбутнього Ярослава Мельника багато в чому буде знаком читачеві, адже кожен, напевно, хоч раз у житті представляв саме такий його результат.