День сніговика

Дзвінка Матіяш – знаменита українська перекладачка і письменниця. У 2002 році
вона стала випускницею Києво-Могилянського університету. З 2002 по 2006 рік письменниця навчалася в аспірантурі європейської колегії українських та польських університетів. Широку популярність літератору принесли книги «Реквієм для листопаду» і «Роман про батьківщину». Її твори «Історії про троянди» і «Дощ і сіль» стали номінантами на премію «Книга року» за версією BBC в 2012 році.

У творі 'День Сніговика' Дзвінка Матіяш описує події, що відбуваються на Майдані, однак будь-які прямі нагадування про нього відсутні. Ця книга була написана в період, коли Київ не міг прийти до тями від розстрілів людей, а все світове співтовариство стежило за подіями в Україні. Письменниця намагалася буквально втекти в свою історію, всіляко відгороджуючись від того, що відбувається.

Потреба писати і писати не залишала Дзвінку ні на секунду. Вона писала так, ніби це могло врятувати чиєсь життя або змінити хід подій. Сюжет «Дня Сніговика» чіпає до глибини душі, причому не тільки жителів України. У героях книги багато хто зможе без зусиль впізнати до болю знайомих усім персонажів.

'День Сніговика' це казка для дорослих, така собі антиутопія. Як і в Україні, у вигаданому світі є диктатор. У казковій країні живуть чудові люди, все у них виходить. У країні, де вони живуть, прогрес не стоїть на місці. Здавалося б, не життя, а мрія, але... У жителів геть відсутні моральні та етичні міркування. Людям немає діла до чужого горя, головне, що б у них самих все було в порядку. Вони стали такими не відразу. У всьому винен той самий диктатор, саме він створив для людей умови, за яких вони з кожним днем ставали все більш байдужими один до одного і навіть близьких.

У цій казковій країні назавжди заборонені будь-які кольори веселки. Все в ній сіре,
і люди теж. Кожен житель зобов'язаний фарбувати волосся в сірий, і одягатися в сіре. Ослухатися цього – значить піти проти системи, а на це ніхто з жителів не може наважитися. Але все ж є дещо, чого панічно боїться злий та лютий диктатор – це звичайнісінький сніг. Страшиться снігу лиходій неспроста.

Серед людей тієї країни ходить легенда, яка свідчить, що режим негідника впаде
саме від снігу. Диктатор убезпечив себе як міг: все населення зобов'язане приймати антисніжні таблетки, заборонена гра в «сніжки». Трійця майбутніх рятівників країни –
це бабуся-нянька і двоє дітей. Пройшовши важкі і небезпечні випробування, вони перемагають лиходія, і ліплять прямо посеред самої головній площі міста
величезного красивого сніговика – символа їх волі.

Книга 'День Сніговика проводить до болю знайомі українцям паралелі між казковою історією та подіями, що відбуваються в нашій країні. Ця тема занадто животрепетна щоб залишити когось байдужим. Казкові герої не дарма представлені бабусею і дітьми. Їх спільні зусилля цілком можна зіставити з намаганнями групи активістів, які вирішили кинути виклик жахливій і нещадній бюрократичній машині.

'День Сніговика' – це скоріше бажана кінцівка для відомої всім історії. Чим закінчиться вона насправді, передбачити не в силах жодна жива душа. Надто вже багато всяких «але» ... Проте ніхто не може заборонити читачам вірити в щасливий результат нашої власної історії. Хто знає, можливо, і ми зліпимо колись свого сніговика на площі ...