Лийтеся, сльози, сказав полісмен

11 жовтня 1988 року Джейсон Тавернер — чи не найвідоміший на планеті телеведучий, розважальним шоу якого захоплюються десятки мільйонів глядачів, та вже наступного дня він прокидається у брудному мотелі цілковитим ніхто. Він не просто втратив своїх друзів, славу й багатство, схоже, він втратив саму свою ідентичність.

Однак у клаустрофобному дистопічному світі роману «Лийтеся сльози, сказав полісмен», де кожен доносить на кожного й здається, що всі, навіть поліція, мають свої брудні таємниці, нездатність довести, ким ти є, в кращому разі означає автоматичне потрапляння до таборів примусової праці, а в гіршому — смерть.

Відчайдушно намагаючись вижити в цьому сповненому пасток і небезпек середовищі, герой роману ступає на шлях, який дасть йому змогу не лише розкрити таємницю власного «зникнення», але й поглянути на своє колишнє життя з перспективи, що ніколи не відкрилася б тій марнославній знаменитості, якою він був всього кілька днів тому.

Написаний 1974 року, роман «Лийтеся сльози, сказав полісмен» — це зворушлива й дуже особиста притча про людську самотність та любов. Номінований на премії «Г’юго» і «Неб’юла», цей роман є водночас одним із стилістично найдовершеніших творів в усьому доробку Філіпа Діка.