Про Українську мову і книгу

Видання містить дві найголовніші праці ученого, які за радянських часів вважалися особливо крамольними.

В «Історії української літературної мови» автор доступно й переконливо показав усьому світові той воістину тернистий шлях, яким пройшла українська мова в умовах століть заборон, утисків і обмежень, дослідив феномен її незнищенності, як душі нації, як найціннішого скарбу народу. В “Історії українського друкарства” йдеться про роль українського друкованого слова як чинника державотворення, як просвітника й будителя національної свідомості народу.

Українські науковці протягом усіх підрадянських років практично не мали можливості вивчати творчу і наукову спадщину Івана Огієнка, оскільки в радянській Україні вся вона була на довгі роки вилучена з відкритого доступу.

Заборонене було й саме ім’я Огієнка. Згідно з розпорядженням Головліту, яке стосувалося передусім редакцій засобів масової інформації, видавництв, просвітницьких організацій, це ім’я заборонялося згадувати в будь-якому контексті. Зрозуміло відтак, чому про цього вченого із світовим ім’ям на його Батьківщині не вийшло майже за всі підрадянські роки не лише жодної монографії, а й бодай кількох правдивих рядків у енциклопедичних та довідкових виданнях.

Постать Івана Огієнка вже реабілітована історією. Але вона ще не пізнана, глибинно не поцінована в Україні. Сучасники називали його людиною енциклопедичних знань, праці й обов’язку.

Книга зручна для щоденного користування при вивченні історії України, розвитку української культури та мови. Для широкого кола читачів.

Оформлення:

• Об’єм — 992 стор.
• Формат 140 х 205 мм.
• Мова видання — українська.
• Наклад 80 примірників.
• Друк офсетний.
• Віддруковано на папері Munken Print (Швеція).
• Оправа виготовлена із матеріалу Balathone (Нідерланди) на Білоцерківській книжковій фабриці із застосуванням тиснення та трафаретного друку.
• Корінець округлений.