Комплект 'Світ пригод': 'Невидимець', 'Машина часу', 'Любий друг', 'Квентін Дорвард' та ін.

Сер Вальтер Скотт (1771-1832) — всесвітньо відомий британський письменник, поет, історик, збирач старожитностей, адвокат і видавець. Є основоложником історичного роману в сучасному визначенні цього поняття: поєднавши факти з авторським домислом, не лише реконструював історичні події в художньому творі, але й передав дух проминулої епохи, рух людської історії, яку творять народи, а не лише окремі особистості.

Романи Вальтера Скотта випередили праці маститих істориків його часу. Феноменальна пам’ять і працьовитість, начитаність автора приголомшували не тільки читачів, а й колег по цеху: Скотт писав по два романи на рік. У його літературному доробку — двадцять вісім романів, а також поеми, повісті, літературно-критичні статті, історичні праці та переклади.

Творчість письменника являє собою панорамні зображення життя не тільки рідної Шотландії, але й Англії, Франції в охопленні велетенських часових меж від XI до ХІХ сторіччя. Роман «Квентін Дорвард», уперше опублікований 1823 року, змальовує середньовічну Францію, протистояння між королем Людовиком ХІ та його васалом, Карлом Сміливим, герцоґом Бурґундським.

Автор відтворює XV cторіччя у найдрібніших деталях рицарських обладунків, передає дух феодальних часів через велику галерею образів, ключевим серед яких є відважний воїн, дворянин Квентін Дорвард. Високі почуття, подвиги заради дами серця та країни відбуваються на тлі інгриг, зрад і підступів, де людське життя стає розмінною монетою.

Герберт Джордж Веллс (1866-1946) — англійський письменник, публіцист, класик наукової фантасти¬ки. Перейнявши традицію свого попередника Жуля Верна і часто пере-гукуючись із ним, він продовжив захопливу розвідку майбутнього. «Машина часу» (1895) стала першим науково-фантастичним романом письменника. У цьому творі геніальний винахідник уможливлює мандрівки людини у часі й просторі.

За десять років до Ейнштейна Веллс назвав реальність чотиривимірною. Паралельні світи, антигравітація, прискорювач темпу життя також вперше з’явилися у текстах фантаста-експериментатора, як і люди на Місяці. У романі «Невидимець» (1897) вчений Гриффін, після тривалих наукових досліджень, відкрив таємницю перетворення людини в невидимця.

Ставши невидимим, герой здобуває необмежену владу над людьми, що він і намагається використати лише для своїх інтересів. Непомітно для себе чоловік перетворюється на злочинця, а потім і на жертву, що мусить боротися за своє виживання. Загалом у спадок читачам Герберт Веллс залишив 40 романів, декілька томів оповідань, десятки полемічних творів на філософські й суспільно значущі теми, дві всесвітні історії, 30 томів із cоціально-політичними прогнозами, три книги для дітей та автобіографію.

Гі де Мопассан (1850-1893) — французький письменник, новеліст, публіцист. Як прибічник реалізму в мистецтві літератури, стверджував: у своїй творчості автор завжди зображає самого себе, попри те, що роман є художнім витвором. Не приймав звинувачення критиків щодо аморальності й декаданських настроїв творів, відстоював відстороненість і безоцінковість зображуваного, навіть у таких важких для сприйняття описах, як смерть Форестьє у романі «Любий друг» (1885).

Мопассан осмислював вічні філософські питання про сенс людського життя, недолугість суспільної ієрархії, хисткі межі між справжнім та фальшивим у людині, ціну честі й безчестя. У цьому ж романі «Любий друг» письменник не без іронії та сарказму змальовує сцени життя сильних світу сього. Головний герой Жорж Дюруа понад усе прагне розбагатіти, тож шукає товариства впливових людей – і йому вдається.

Талант ставного вродливого чоловіка, колишнього військового, — затребуваний найбільше серед жінок, яким бракує уваги й багнеться великого кохання. Заради свого любого друга закохані дівчата й поважні дами згодні на будь-яку авантюру і… жертву.

Роберт Луїс Стівенсон (1850–1894) — британський письменник, засновник і теоретик неоромантизму, поет і літературний критик. Людина-легенда, яка й зі своєї біографії зуміла створити захопливу історію. У пошуках надзвичайного у житті, героя в звичайній людині, писав про подорожі та пригоди, сповнені таємниць і випробувань. Світову славу здобув завдяки роману «Острів скарбів» (1883), що став класикою ще за життя свого автора. «Дивна історія доктора Джекіла і містера Хайда» (1886) теж отримала приголомшливий успіх серед читачів різних країн і часів.

У своїй творчості Стівенсон окреслив морально-етичний кодекс письменника, що має прагнути до правди життя, щоб людина не вважала себе ангелом чи чудовиськом, не сприймала навколишній світ за пекло і не самообманювалася, начебто всі права належать її касті чи її батьківщині. Через хворобу письменник був змушений залишити рідну Шотландію й оселитися на Самоа в Тихому океані, де теж став національним героєм. Самоанці обожнювали «білого вождя-оповідача» та самотужки збудували Дорогу подяки до його будинку.

Славетні романи «Викрадений» та «Катріона» занурять поціновувачів нетлінної художньої прози у неймовірний світ пригод головного героя Девіда Балфура. Події розгортаються у Шотландії середини XVIII століття. Втрапивши у захопливу історію з багатьма невідомими, сміливий молодий чоловік опиняється в чужій країні. У товаристві нових друзів-утікачів він не тільки вчиться виживанню за будь-яких умов, але пізнає життя достоту – разом із відчайдушною вродливицею Катріоною...

Під псевдонімом В. Таль сховався письменник Віталій Товстоніс (1883 – 1936), який народився у м. Знам’янка на Кіровоградщині. За фахом був слюсарем, але хутко самотужки здобув освіту і з 1908-го почав публікувати оповідання у тогочасних часописах «Рада», «Рідний Край» та ін. Коли у 1911 році став редактором «Села», то всі грошові штрафи, накладені цензурою, мусив відсиджувати у поліцейському відділку за половину накладеної кари, бо ж газета грошей на сплату штрафів не мала.

Упродовж 1917-1927-х років надрукував 13 п’єс. Написав також три повісті для молоді: «Любі бродяги» (1927), «Незвичайні пригоди бурсаків» (1929), «У світ» (1930). У першій та останній – події відбуваються в 1920-х роках в середовищі безпритульних та робітників, серед яких є й нащадки бурсаків, описаних у «Незвичайних пригодах». Ця захоплива пригодницька повість, що востаннє видавалася у 1929 році, сягає у козацькі часи, а саме у рік зруйнування Запорозької Січі — 1775.

Двоє бурсаків тікають з бурси на Січ і дорогою переживають безліч пригод. Зокрема допомагають селянам підняти повстання проти поміщицьких утисків, проявивши себе справжніми козаками. Письменник належав до літературного угрупування «Плуг». На жаль, після 1930-го йому вже не вдалося опублікувати жодного твору. Помер письменник 11 лютого 1936 року в м. Гадяч на Полтавщині.