Собор Паризької богоматерi

Основу роману-легенди «собор паризької богоматері» складає незмінний для всього творчого шляху зрілого гюго погляд на історичний процес як на велике протиборство споконвічних джерел — добра та зла, милосердя та жорстокості, почуття та розсуду. Сюжет створено уявою автора, проте напевно відомо, що для опису собору та парижу xv століття, зображення звичаїв епохи гюго вивчив багатий історичний матеріал, і навіть уїдливі дослідники середньовіччя не змогли знайти в сюжеті якихось серйозних історичних огріхів. Головні діючі особи роману вигадані автором: циганка ес-меральда, архідиякон клод фролло, дзвонар собору горбун квазимодо (який вже давно перейшов у розряд літературних типажів). Але є в романі «персонаж», який об’єднує навколо себе всі діючі особи та збирає докупи практично усі основні сюжетні лінії. Ім’я цього персонажу винесено у назву твору гюго. Ім’я це — собор паризької богоматері.