Моя бабуся просить їй вибачити

Нравится?

Знайомство з творчістю шведського письменника Фредріка Бакмана в мене почалося саме з цієї книги. Її мені подарувала сестричка зі словами, що я обов’язково маю її прочитати. Прочитати, перейнятися та все зрозуміти.
Чесно кажучи, я не очікувала такого від сучасної літератури. Настільки легко написаний текст, із великою кількістю цікавих гумористичних та сентиментальних моментів. Чудовий, милий, чуйний та казковий світ створила Бабуня для своєї семирічної онуки Ельзи.
Мені здається, що будь-яка дитина мріє про супергероя. Дехто хоче бути ним сам, дехто мати його в друзях. Бабуня і Ельза справжні друзі та лицарі чарівної Країни-Спросоння та Королівства Міамас. Бабуня каже, що будь-хто може стати героєм, але Ельзі це ще доведеться з’ясувати.
В романі багато іронічних та сумних ситуацій, з якими стикаються без перебільшення всі герої. Бакман, як ніхто інший, вміє показувати та зовсім не очікувано розкривати своїх персонажів протягом всього роману. В кожного, навіть незначного на перший погляд героя, своя історія, яка відкривається Ельзі по мірі виконання завдання з пошуку скарбів від Бабуні.
«Моя бабуся просить її вибачити» - чудовий приклад психологічного твору, який чіпляє з перших сторінок. В ньому стільки актуальних тем сьогодення. І про всіх них треба не просто говорити, а деколи і кричати, щоб люди зрозуміли їх важливість. Буллінг, відносини між батьками, між сусідами та в вузькому колі родини, скептицизм та цинізм, необхідність бути почутим та потрібним, віра у добро та мрії – ось неповний список того, що зачіпає Бакман у цьому романі.
Стільки емоцій після прочитаного я не відчувала дуже давно. Дякую видавництву «Книголав» за таку чудову нагоду поринути у чудовий та мрійливий світ роздумів та почуттів.